-
1 придти к заключению
Большой англо-русский и русско-английский словарь > придти к заключению
-
2 придти к заключению
vshipb. zum Abschluss kommen -
3 zum Abschluss kommen
Универсальный немецко-русский словарь > zum Abschluss kommen
-
4 заключение
ср.
1) confinement, imprisonment, detention приговаривать к тюремному заключению ≈ to sentence to imprisonment приговорить к двум годам заключения (кого-л.) ≈ to sentence to two years' imprisonment предварительное заключение ≈ detention/imprisonment pending trial;
imprisonment before trial пожизненное заключение ≈ life imprisonment
2) (вывод) conclusion давать юридическое заключение ≈ counsel медицинское заключение ≈ medical certificate придти к заключению ≈ to come to a conclusion, to arrive at a conclusion вывести заключение ≈ to conclude, to decide;
to infer заключение экспертизы ≈ opinion/decision of a commission of experts
3) (договора и т.п.) signing
4) conclusion, end ∙ в заключение ≈ in conclusion, in closingзаключени|е - с.
1. (соглашения и т. п.) conclusion;
~ договора the conclusion of a treaty;
~ союза the forming of an alliance;
~ мира conclusion of peace, signing a peace treaty;
2. (лишение свободы) confinement;
одиночное ~ solitary confinement;
находиться в ~и be* in prison;
3. (вывод) conclusion, deduction, inference;
4. (конец чего-л.) conclusion, end;
в ~ in conclusion.Большой англо-русский и русско-английский словарь > заключение
-
5 ארויסדרינגען
aroysdringen || aróysdringen [aróysgedrungen]придти к заключению, вывести -
6 to conclude from the first impression
English-Russian combinatory dictionary > to conclude from the first impression
-
7 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
-
8 come
1. v приходить; идтиto come down — спускаться, опускаться
please ask him to come down — пожалуйста, попросите его сойти вниз
to come up — подниматься, идти вверх
I saw him coming up the hill — я видел, как он поднимался в гору
I saw him coming along the road — я видел, как он шёл по дороге
I will wait here until he comes by — я буду ждать здесь, пока он не пройдёт
to come forward — выходить вперёд, выступить
volunteers, come forward — добровольцы, вперёд!
to come into a room — входить, в комнату
when he came out it was dark — когда он вышел, было уже темно
to come back — вернуться, прийти назад
2. v приезжать, прибывать3. v идти; ехатьcome! — пошли!, идём!
4. v подходить, приближаться5. v доходить, достигатьcome across — быть понятным, доходить до собеседника
6. v равняться, достигатьcome short of — иметь недостаток в; не достигать; не достичь; не достигнуть; не оправдывать; не оправдать
7. v сводиться8. v прийти; достичьto come to an understanding — прийти к соглашению, договориться
come to an understanding — прийти к соглашению; договориться
he said she should come — он сказал, чтобы она пришла
I fear that I cannot come — боюсь, что не смогу прийти
9. v наступать, приходитьhis turn came — наступила его очередь, настал его черёд
come in — приходить, прибывать
come on — наступать, надвигаться
10. v ожидаться, предстоятьhow many pigs are expected to come forward this month? — какое поступление свиней на рынок ожидается в этом месяце?
11. v появляться, возникатьan idea came into his head — ему пришла в голову мысль, у него возникла идея
it comes to me that I owe you money — я припоминаю, что я вам должен
to come into the picture — появляться, выступать
to come into existence — возникать, появляться
come into existence — возникать; появляться
come into service — возникать; появляться
come into being — возникать; появляться
12. v находиться13. v случаться; происходить; проистекатьno harm will come to you — с тобой ничего не случится; тебе ничего не грозит
to come to pass — происходить, случаться
come to pass — случаться; случиться
come about — происходить, случаться
14. v выходить, получаться, приводитьno good will come of it — ничего хорошего из этого, не получится, это до добра не доведёт
15. v происходить, иметь происхождение16. v прорастать, всходить, расти17. v амер. разг. устроить, сделатьcome up in the world — сделать карьеру; преуспеть в жизни
come to a conclusion — делать вывод; приходить к заключению
18. v разг. испытать оргазм, кончить19. v выражаетcome out with it, boy — ну, парень, выкладывай
20. v упрёк, протест ну что вы!what? He here! Oh! come, come! — как? Он здесь?! Да оставьте вы!
come hell or high water — несмотря ни на что; вопреки всему
telegraph to him to come — телеграфируй, чтобы он приехал
where do I come in? — при чём тут я?, что мне до этого?
come again? — простите, не расслышал, что вы сказали?
21. v увещевание полно!, ну, ну!now come! be patient! — ну потерпите; имей терпение
22. v будущееin times to come — в будущем, в грядущие времена
in years to come — в ближайшие годы; в будущем
23. v считать, считая сСинонимический ряд:1. advance (verb) advance; come along; get along; march; move; proceed; progress2. amount (verb) add up; aggregate; amount; number; sum into; sum to; total3. amounted (verb) added up; aggregated; amounted; numbered; run into; run to; summed into; summed to; totaled or totalled4. arrive (verb) appear at; approach; arrive; attain; close in; draw near; get; get in; show5. arrived (verb) arrived; got in or gotten in; got or gotten; reached; shown or showed; shown up or showed up; turned up6. become (verb) become; go; gone; grown; run; turn; turned; wax; waxed7. happen (verb) befall; betide; break; chance; do; fall; fall out; give; hap; happen; occur; pass; transpire8. happened (verb) befallen; betided; broken; chanced; come off; developed; done; fallen out; given; happened; occurred; passed; risen; transpired9. reach (verb) develop; expand; extend; grow; join; reach; spread; stretch10. reach orgasm (verb) climax; copulate; ejaculate; enjoy sex; have an orgasm; reach orgasm; reach sexual fulfillment11. show up (verb) appear; be accessible; be at one's disposal; be convenient; be handy; be obtainable; be ready; enter; show up; turn up12. sprung (verb) arise; derive; emanate; flow; hail; issue; originate; rise; sprung; stemАнтонимический ряд:leave; withdraw
См. также в других словарях:
Одоевский, князь Владимир Федорович — сенатор, гофмейстер Двора Его Величества, писатель, энциклопедист, музыкант, последний представитель княжеского рода Одоевских, угасшего с его смертью. Родился в Москве 30 го июля 1803 года, ум. 27 февраля 1869 г., там же. Он был единственным… … Большая биографическая энциклопедия
Великорусы — название Великая Россия искусственного происхождения; оно было составлено, по видимому, духовенством или, вообще, книжными людьми и начало входить в царский титул лишь в XVI веке. Впервые, кажется, оно встречается в Апостоле , первой книге,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ателланы — (Atellana, Atellanae fabulae) ателланские россказниназывались по месту первоначального изобретения или введения вупотребление в г. Ателла (теперь Аверса в Кампаньи) драматическиесцены, обыкновенно сатирического содержания, разыгрываемые в… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Газы — тела, характеризующиеся стремлением наполнять любое пространство и лишенные собственной формы. Учение о Г. представляет блестящую страницу современного естествознания. Казавшаяся некогда неуловимой форма тела, по понятиям древних занимавшего… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Гласные звуки — образуются из музыкального тона, результата деятельности голосовых связок (так называемого голосового тона), модифицируемого различными положениями полости рта, которая играет в данном случае роль надставной трубы у духовых инструментов, т. е.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Углерод — (С, атомный вес 12) принадлежит к числу элементов, в значительной степени распространенных в природе. Входя в состав растительных и животных тканей (вместе с водородом, кислородом и азотом), У. играет важную роль во всех жизненных процессах… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Газы тела — характеризующиеся стремлением наполнять любое пространство и лишенные собственной формы. Учение о Г. представляет блестящую страницу современного естествознания. Казавшаяся некогда неуловимой форма тела, по понятиям древних занимавшего среднее… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Левитов, Александр Иванович — беллетрист; род. 20 го июня 1835 г. в селе Добром, Лебедянского уезда, Тамбовской губернии, ум. 4 января 1878 г. в Москве, в университетской клинике. Сын дьячка Николаевской церкви села Доброго. Детство его прошло в убогой обстановке. 8 ми лет от … Большая биографическая энциклопедия
Рибас, Иосиф де — (don Ioseph de Ribas y Boyons) адмирал; родился в Неаполе 6 июня 1749 г.; отец его, дон Михаил де Рибас, испанский дворянин из Барселоны, вступил в Неаполитанскую службу и умер директором Министерства Государственного управления и военных сил… … Большая биографическая энциклопедия
Белить дерево — Б. дерево, значит высушить его на корню снятием части коры и постепенным завяливанием. Об этом способе упоминают уже древние писатели Витрувий и Евелен, что и подало повод Бюффону в 1738 г. заняться опытами по данному вопросу и на основании их… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Вентиляция зданий* — (проветривание) под именем вентиляции, или проветривания, разумеют смену воздуха, замкнутого в стенах какого либо здания, имея в виду достижение одной из следующих целей: а) обеспечить наиболее постоянный и благоприятный для здоровья состав… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона